Як написати якісну магістерську роботу з політології?

Перед написанням магістерської роботи з політології багато студентів шукають поради фахівців які могли б допомогти їм в написанні своєї наукової праці, адже краще вчиться на чужих помилках ніж на своїх, тим більше коли захист пройде і змінити щось буде вже пізно. Надаємо поради одного з провідних авторів студії, який є викладачем одного з вищих навчальних закладів України. Можливо саме його поради допоможуть багатьом успішно написати свою магістерську роботу по політології …

Насамперед потрібно розуміти, що будь-яка дипломна робота – це вид наукової кваліфікаційної роботи, до якої висуваються чіткі вимоги й критерії, якщо Вам не вдасться їх дотриматись, то ніяка захопленість темою й авторський унікальний підхід не зможуть забезпечити Вам успіх у даній справі. Усе гранично просто – потрібно вивчити правила й чітко їх виконати, оскільки в сучасній системі вищої освіти творчість, нехай навіть наукова, відсутня. Якщо говорити про відмінності між бакалаврською й магістерською роботою, то тут існує два пов’язаних між собою аспекти – формальний і неформальний. З формальної точки зору, бакалаврська – простіше, оскільки тема, за звичай, менш дискусійна, не така складна й краще забезпечена джерелами, за обсягом тексту бакалаврська робота в 1.5-2 рази менша за магістерську, що відбивається також і в кількості пунктів у списку використаної літератури: бакалаврська – 50-60, магістерська мінімум 70-80 і до 110-120. Неформально, магістерська робота повинна характеризуватися більш високим рівнем аналітичності, ніж бакалаврська, у ній має бути більше саме аналізу, а не описів. Інакше кажучи, більше узагальнень і висновків бажано у кожному підрозділі й розділі. Практично кожний підрозділ повинен закінчуватися абзацем, який починається зі слів: «отже, таким чином, узагальнюючи вищевикладене і т.д.», а наприкінці розділу доцільно ввести підпункт «висновки до розділу». За результатами захисту магістерської роботи здобувач отримує ступінь магістра й у багатьох країнах, цей ступінь розглядається як науковий, тому в магістерських роботах важливим є досягнення автором такого рівня аналізу, який може засвідчити, що представлена робота має наукову значимість і новизну (тобто до цього автора (магістра) до таких висновків ніхто не приходив або така точка зору не була достатньо аргументована, доведена). Саме тому для магістерської потрібна така значна кількість джерел, які необхідно вивчити, співставити, знайти загальне й відмінне, на підставі чого зробити аргументовані, логічні висновки. Аналізуючи різні підходи в літературі, магістр повинен запропонувати своє власне бачення проблеми, перспектив і варіантів її розв’язання в теоретичному або в практичному плані.

Звернемо увагу на найпоширеніші помилки, які зустрічаються при виконанні дипломних робіт. По-перше, це ненауковий стиль, найчастіше публіцистичний. Уникнути такої помилки можна, використовуючи фахову наукову літературу при написанні диплома. При роботі над дипломом свідомо уникайте інформації із джерел, сумнівного ґатунку, з погляду академічного середовища, тобто все, що Ви читаєте по темі диплома, повинно міститися у джерелах, які мають статус у науковому середовищі. Журналістські розслідування, блоги сумнівних експертів, видання популярного, науково-популярного й масового характеру – це не для Вас. Ви повинні відчути науковий стиль, а це можливе саме завдяки практиці роботи з науковою літературою, перша ознака відсутності такого стилю – наявність у тексті риторичних запитань, розмірковування від першої особи, тобто «я думаю, бачу…». Також невідповідність проступає, коли Ви зустрічаєтеся в тексті з відображеною емоцією, у науковому стилі це неможливо, будь-яке, навіть оціночне, судження в науковому тексті має доказову базу, аргументацію, пояснення того, чому робиться такий висновок. Орієнтуйтеся на ці маркери, виявляйте невідповідності й уникайте їх у своєму тексті.

По-друге, розповсюдженою помилкою є нереалізований план, тобто непідтверджений змістом роботи. Це трапляється тому, що часто науковий керівник складає план дипломнику, а останній не в змозі його реалізувати, оскільки не знаходить належної інформації для запропонованих підрозділів або взагалі не зовсім розуміє, про що потрібно писати в цьому підрозділі. Вирішити цю проблему можливо шляхом самостійного відбору літератури й складанням плану, який погоджується з керівником. При цьому доцільно відстоювати свою точку зору, тому що захищати роботу перед комісією Вам, а не керівнику, так що практикуйтеся в захисті вже на етапі складання плану. Зрозуміло, відстоювання своєї позиції повинне носити конструктивний характер і в результаті Ви з науковим керівником повинні прийти до консенсусного компромісного рішення.

По-третє, надмірна описовість – студент не може зупинитися, описуючи свій предмет, і забуває, що метою дипломної роботи є не опис, а встановлення закономірностей і виявлення логіки подій (опис і послідовність подій мають першочергове значення для істориків, але не для політологів). У дипломній роботі з політології опис у тексті повинний бути виправданим тим, що на його основі щось пояснюється, ілюструється, можна його використовувати для встановлення аналогії й на цьому робити припущення про розвиток, наслідки, можна здійснити оцінювання на предмет доцільності або недоцільності, того, що відбувається для суб’єкта політики. Після будь-якого опису повинна бути в тексті роботи хоча б спроба узагальнення й висновків, які виправдовують необхідність даного опису. Тому при написанні дипломної роботи з політології завжди потрібно пам’ятати про її мету, яка сформульована у вступі обов’язково з використанням словосполучень типу проаналізувати, дослідити, визначити, але не описати й встановити послідовність подій.

У цілому, для успішного написання й захисту магістерської роботи доцільно скористатися можливістю самостійного вибору теми. Але підійдіть до вирішення цього завдання не стільки з позиції Вашого інтересу до проблеми, скільки з позиції аналізу наявної й доступної Вам наукової фахової літератури з цієї проблеми. Це запорука успіху. Для якісного відбору літератури доречно звернутися до огляду матеріалів наукових фахових періодичних видань з політології (журналів, збірників, альманахів) за останні 3-4 роки, максимум 5 років. Якщо Ви залучаєте давніші джерела – якісь наукові монографії – їх не повинно бути більш 50%. В Україні існує офіційний перелік фахових наукових видань, у тому числі й з політичних наук. Ознайомитися з ним можна в мережі, зокрема й на сайті Міністерства науки й освіти. Але, на жаль, більша частина таких видань не мають сайтів з доступом до архівів видання, що регулярно обновлюється. Серед видань, які пропонують такі архіви – «Гілея» (http://gileya.org/index.php?ng=library); збірники, які видаються Національною академією державного управління при Президентові України (http://academy.gov.ua/?lang=ukr&tip=dop&tipn=Page&page=38); Вісник Львівського університету. Серія «Міжнародні відносини» (http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/intrel/issue/archive); Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право (http://visnyk-psp.kpi.ua/); Журнал «Політичне життя» (http://jpl.donnu.edu.ua/issue/archive); Вісник Харьківського національного університету імени В. Н. Каразіна. Серія «Питання політології» (https://periodicals.karazin.ua/politology/issue/archive). Окремий інтерес при пошуку літератури може становити сторінка Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України (http://ipiend.gov.ua/), де в розділі «наші видання» вміщено інформацію про наукові монографії, періодичні наукові видання установи із розкриттям змісту. Також можна звернутися до каталогів Національної бібліотеки України імені В. Вернадського за адресою: http://www.irbis-nbuv.gov.ua, де в розділі наукова періодика підібрати матеріал; при виконанні магістерської роботи корисною може виявитися рубрика авторефератів дисертаційних досліджень.
Серед авторитетних російських видань, які містять наукові публікації з політологічних проблем, багато мають постійно оновлюванні сайти, де вміщено архіви номерів, з якими можна ознайомитися. Для Вашої зручності пропонуємо посилання на такі архіви номерів: Журнал «Общественные науки и современность» – http://ons.naukaran.com/arkhiv/vse-nomera/; Журнал «Полис» – http://www.isras.ru/Polis.html; Журнал «Социс» – http://socis.isras.ru/index.php?page_id=473; Журнал «Мировая экономика и международные отношения» – https://www.imemo.ru/jour/meimo/.

Врахуйте, що більшість вищих навчальних закладів, пропонуючи теми для написання дипломних робіт, навмисно уникають тем, які мають буквальне відображення в пропозиціях добірок готових робіт у мережі, а також уникають формулювань, які збігаються з назвами поширених наукових публікацій. Це робиться навмисне, з метою спонукати дипломника до пошуку інформації, тому, при ознайомленні з останніми публікаціями, зверніть увагу на наявність у назвах статей або в анотаціях до них тих понять і категорій, які мають зв’язок з обраною Вами проблемою. Відчутну допомогу в цьому може надати так званий перелік ключових слів, який наявний у кожній анотації до наукової публікації. Якщо при огляді останніх публікацій, Ви не знаходите в загалі згадувань про проблему, яку Ви планували обрати темою свого дипломного проекту, слід відмовитися від її вивчення. Це важливе зауваження, оскільки на пошуки потрібної інформації можна витратити практично увесь час, відведений на дипломування, а на обробку знайденої літератури часу не вистачить і в підсумку робота не буде високо оціненою. Зверніть увагу, що довідники, підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації в переліку літератури до магістерської роботи не доречні, так само як і до бакалаврської, у виняткових випадках може бути представлена обмежена кількість (2-3) подібних джерел, але це повинно бути виправданим. Наприклад, Ви констатуєте в тексті роботи загальну настанову у вивченні своєї проблеми, саме навчальна, довідкова література й презентує такі настанови.

Ще однією запорукою успіху в написанні якісної дипломної роботи є логічний план. Класичний план дипломної роботи передбачає, що в основній частині перший розділ – це введення до розгляду проблеми, тобто історія дослідження або підходи до дослідження, другий – дослідження самої проблеми, а третій – перспективи подальшого розвитку, як досліджень, так і політичної практики, яка є предметом дослідження. Розділи ділять на підрозділи залежно від логіки викладення матеріалу, але найголовніше – це знайти цей матеріал, для чого ще на етапі знайомства з літературою, намагайтеся об’єднати джерела в групи залежно від того, що саме розглядається в тій або іншій літературі. Якщо Ви скористаєтеся цією радою, Вам легше буде при складанні плану, оскільки Ви відразу побачите, яким питанням у вивченні Вашої проблеми присвячені роботи, і відповідно до цього сформулюєте пункти плану, також менше буде складнощів зі змістовним наповненням розділів і підрозділів. Тому план складайте на основі відібраної літератури й уже на етапі знайомства з літературою розподіляйте її на групи, навіть, якщо згодом Ви щось зміните в структурі, Вам буде від чого відштовхуватися.

Оскільки магістерська робота розглядається як наукова, класичний підхід до її виконання передбачає, що перший розділ повинен містити елементи теорії й методології. Тому безпрограшний варіант назви першого розділу містить у собі таке словосполучення як «Теоретико-методологічні основи дослідження …. (далі тема Вашого диплома)». Перший підрозділ у такому випадку – це теоретичні основи, де Ви розглядаєте теорії та концепції, які допомагають вивчити проблему. Так, наприклад, Ваша тема «Місце й роль політичної еліти в процесах модернізації України», за запропонованою вище схемою, перший підрозділ першого розділу – це теоретична інформація про політичну еліту взагалі й модернізацію в принципі. Другий підрозділ – методологічні основи – це опис наукових методів і особливостей їх комбінацій, які Ви використовуєте при виконанні дослідження з фіксацією того, який метод, з якою метою Ви використовували в різних частинах своєї роботи. Для деяких студентів, такий підхід представляється досить складним, тому звернемося до можливих спрощених варіантів, які передбачають трансформацію назви першого розділу – Теоретико-концептуальні принципи дослідження або Історико-концептуальні основи дослідження, і, відповідно, підрозділи, представляють інформацію, зашифровану в такій назві.

Ще одне зауваження щодо якісного виконання дипломного дослідження це те, що запропонована Вами структура роботи повинні бути витримана у всьому тексті роботи, як за змістом, так і в послідовності викладення. Особливо важливо це для Висновків, де Ви, відповідно до пунктів плану (усіх!), які були представлені у Вступі як дослідницькі завдання, робите узагальнення, відповідаючи на поставлені в завданнях питання. Послідовність викладення є надзвичайно важливою характеристикою саме для таких структурних компонентів дипломної роботи як Вступ і Висновки, тому чітко дотримуйтесь послідовності, прописаної в методичних рекомендаціях до написання дипломної роботи, і не пропускайте жодного пункту, включаючи актуальність, новизну, апробацію, методологію, структуру.

Окремо слід звернути увагу на необхідність чіткого узгодження з керівником формулювання об’єкта, предмета й мети дипломного дослідження. Мова йде саме про буквальне узгодження, оскільки дипломна робота – це проба пера молодого недосвідченого дослідника, а такі формулювання вимагають певних навичок наукової роботи, тому не ризикуйте, нехай керівник сформулює, тільки краще просити його підкорегувати Вашу заготовку формулювання при наявності тексту всієї роботи цілком.

І наостанок, починайте писати сам текст роботи, тоді, коли знайдені Вами нові джерела – книги, статті – не містять нічого нового для Вас з Вашої теми. Це означає, що Ви вже знайшли все, що є можливим й доступним, і, відповідно, ніякий член комісії на захисті не зможе дорікнути Вам, що Ви не орієнтуєтеся в сучасних наукових підходах до вивчення Вашої теми.
Отже, хай щастить!