Як написати висновок до курсової роботи

ВИСНОВКИ
Таким чином, здійснивши аналіз органів управління Національного банку України, ми прийшли до наступних висновків:
1) Національний банк України є центральним банком держави, особливим орган державного управління, що виконує схожі з органами виконавчої влади функції, однак до цієї гілки влади не належить (адже не підпорядковується Кабінету Міністрів України), здійснює визначені Конституцією та законами України повноваження й функції, будучи залученим в фінансово-кредитну, банківську, валютну та інші сфери економіки держави. Природа Національного банку подвійна: з одного боку, це орган публічного управління, однак з іншого – юридична особа в банківській системі з притаманними їх особливими функціями та статусом;
2) на сьогодні Національний банк України є поліфункціональним органом публічного управління, до повноважень якого належить регулювання низки сфер економіки держави. Виходячи з визначених законодавством повноважень центрального банку, ми провели групування функцій останнього: функція реалізації державної грошово-кредитної та фінансової політики; функція емісії національної грошової одиниці та зберігання золотовалютних резервів; функція кредитування банківських установ; функція банківського регулювання та нагляду; функція регулювання діяльності небанківських фінансових установ; функція регулювання системи платежів і розрахунків; функція валютного регулювання; інші функції. В свою чергу, з точки зору структури Національного банку ми прийняли підхід дослідниці О.В. Запотоцької,визначивши наступну за рівнями: І рівень – Апарат управління; ІІ рівень – Центральний апарат; ІІІ рівень – самостійні відокремлені підрозділи; IV рівень – самостійні структурні одиниці; V рівень – система навчальних закладів. Структура центрального банку будується за принципами централізації, ієрархічності, територіальності, системності та функціональної диференціації;
3) Рада Національного банку України являє собою вищий орган управління центральним банком, який виконує провідні його функції, що носять стратегічний характер, мають принципове значення для його діяльності. Члени Ради призначаються парламентом та главою держави. Законодавство передбачає, що рішення з деяких питань, що належать до компетенції Ради, обов’язкові для Правління Національного банку. Останній повинен надати вмотивовані відповіді на запити Ради. Значимість Ради Національного банку полягає в тому, що вона визначає Основні засади здійснення грошовокредитної політики держави й контролює їх дотримання з боку Правління. При Раді функціонують кілька дорадчо-консультативних органів: Вища експертна
рада (готують висновки, пропозиції та рекомендації з питань, що належать до компетенції Ради) та Аудиторський комітет (провадить внутрішній аудит у Національному банку, результати якого доповідає Раді);
4) Правління Національного банку являє собою свого роду вищий виконавчий орган колегіального характеру (складається з Голови та заступників Голови центрального банку), який у своїй діяльності зосереджує провідні функції Національного банку. Правління створює для ефективної реалізації своїх повноважень різного роду комітети, а також працює за функціонально-предметним поділом – за сферами діяльності Національного банку. Кожен із заступників Голови Національного банку відповідальний за окремий напрям діяльності банку;
5) Голова Національного банку виступає водночас його керівником та очолює Правління. Він призначається та звільняється за поданням глави держави Парламентом України. Значимість Голови Національного банку виражається в тому, що він уповноважений головувати на засіданнях Правління, представляти банк у відносинах з органами державної влади та фінансовими установами, підписувати акти Національного банку, видавати акти організаційно-розпорядчого характеру. Це ключова посада в структурі Національного банку, роль якої – здійснювати ефективне керівництво банком;
6) у цілому Центральний апарат НБУ (ІІ рівень структури) складається з 28 департаментів, 4 управлінь та 2 відділів. Ми розподілили останні на дві групи: 1 група – знаходиться поза предметною сферою, за які відповідають заступники Голови центрального банку; 2 група – охоплює ті з них, які включені до 5 предметних сфер діяльності Правління Національного банку. Така значна кількість структурних підрозділів центрального банку та їх розподіл за функціями та предметом діяльності дозволяє вибудовувати й забезпечувати злагоджену систему взаємодії елементів системи Національного банку.

ВИСНОВКИ
В процесі написання курсової роботи нами було проаналізовано психологопедагогічну літературу з проблеми дослідження. Дослідники і психологи наголошують на важливості розвитку творчого мислення у дітей саме в дошкільному віці, оскільки саме дошкільний вік є сензитивним періодом коли формуються найважливіші процеси мозку. При вивченні особливостей розвитку творчого мислення в психологічній та методичній літературі нами були виділені критерії творчого мислення і соціально-психологічні умови розвитку творчого мислення у дітей старшого дошкільного віку.Для визначення рівня розвитку творчого мислення науковці виділяють критерії творчого мислення: швидкість (кількість рішень), оригінальність (кількість унікальних ідей) і гнучкість (кількість змінюваності категорій ідей). А також додатково деякими дослідниками оцінюється розробленість, абстрактність назви, опір замиканню, якщо говорити про методики, де використовується малюнок для визначення рівня розвитку творчого мислення. У процесі вивчення наукової літератури нами були вивчені можливості казки в розвитку творчого мислення дітей старшого дошкільного віку, її жанри. Це допомогло нам зробити висновки, що використання казки сприятливо впливає на розвиток дитини дошкільного віку.В емпіричній частині курсової роботи нами було визначено етапи дослідження: констатуючий, формувальний та контрольний та підібрано методики для дослідження рівнів творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.Визначена за виділеними в результаті аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури критеріями творчого мислення методика дозволила нам визначити вихідний рівень розвитку творчого мислення у дітей старшого дошкільного віку.Визначивши вихідний рівень творчого мислення у дітей старшого дошкільного віку, нам стало очевидно, що необхідною є розвивальна робота. Результати констатуючого етапу дослідної роботи допомогли нам розробити програму розвитку творчого мислення у дітей старшого дошкільного віку. Нами була проведена розвиваюча робота, із застосуванням засобів казки. В ході формувального етапу нашої роботи ми переконались, що систематичне і цілеспрямоване застосування різних способів роботи з казками, створює дані для найкращого розвитку творчого мислення. У зв’язку з цим, ми прийшли до висновку, що дана система роботи з дітьми старшого дошкільного віку сприяє розвитку їх творчого мислення.

Саме казка допомагає здійснювати педагогічний процес розвитку творчого мислення більш продуктивним та різноманітним. Читання і складання казок приваблює дітей ймовірністю проявити свою творчість, зробити щось нове, неповторне. Створення казок також сприяє становленню дітей у багатьох напрямках: розумовому, психічному, естетичному, емоційному. За допомогою казки діти розширюють свій світогляд, черпають з неї силу-силенну знань, уявлень. Через казку дошкільники отримують знання про людину, про зв’язки з природою, про властивості предметного світу, що сприяє розвитку мислення. Програму розвитку творчого мислення засобами казки була апробована нами в роботі з дітьми експериментальної групи. З дітьми контрольної групи будь якої спеціальної роботи з розвитку творчого мислення не проводилось. В результаті, після повторної діагностики ми побачили позитивні результати в експериментальній групі. Отримані результати проведеної розвиваючої роботи у дітей старшого дошкільного віку дозволяють нам зробити висновок, що при застосуванні різноманітних методів та прийомів роботи з казкою рівень розвитку творчого мислення дітей старшого дошкільного віку підвищується.

Таким чином ми вивчили особливості розвитку мислення у дітей старшого дошкільного віку, вивчили теоретичні передумови формування творчого мислення у дітей старшого дошкільного віку, вивчили особливості застосування казки для розвитку творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.

В ході експериментальної частини курсового дослідження нами було визначено рівень розвитку творчого мислення у дітей старшої групи, розробили програму розвитку творчого мислення засобами казки, апробували програму на виділеній експериментальній групі дітей. Після проведеної розвиваючої роботи провели діагностику контрольного характеру. Проаналізувавши і зробивши
висновки отриманих результатів, ми визначили ефективність засобів казки при розвитку творчого мислення дітей старшого дошкільного віку. Завдання, поставлені на початку нашого дослідження виконані, мета досягнута.

На завершення своєї роботи, хочеться сказати, що робота по застосуванню різних способів твори казок цікава і цікава. Діти сприйняли її з величезним задоволенням. Перспективами подальших досліджень ми вбачаємо в продовженні роботи в даному напрямку з реалізації наступних завдань: створення казок із застосуванням різних методичних прийомів; ввід цілеспрямованого та систематичного застосування різних способів і прийомів з розвитку творчого мислення в педагогічний процес.

ВИСНОВКИ:
Таким чином, вивчивши вплив особистісних характеристик на вибір професії у старшому шкільному віці, ми дійшли наступних висновків. Старший шкільний вік співпадає з періодом ранньої юності та характеризується наступними віковими психологічними особливостями: інтенсивним фізичним та сексуальним дозріванням, психічні процеси досягають високого рівня, формуванням свідомості та самосвідомості, світогляду, відкриттям внутрішнього світу. Провідною діяльністю в старшому шкільному віці стає навчально-професійна, а спілкування залишається досить важливим. Психологічним новоутворенням у старшому шкільному віці є готовність до професійного та особистісного самовизначення.З’ясовано сутність професійного самовизначення як психологічного новоутворення раннього юнацького віку. Під професійним самовизначенням можна розуміти створений у юнацькій свідомості образ бажаного майбутнього, особливості усвідомлення себе й свого місця в системі ділових міжособистісних стосунків. Результатом професійного самовизначення у старшому шкільному віці вважають вибір професії. Готовність до професійного самовизначення старшокласників містить когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти.Визначено, що процес і результат професійного самовизначення у старшому шкільному віці зумовлений різними чинниками, в тому числі, психологічними: особливостями самосвідомості, інтересами, здібностями, темпераментом, характером, мотивацією, рівнем домагань, рівнем підготовки, культурою особистості, рівнем особистісної зрілості, деякими особистісними якостями.Організовано та проведено емпіричне дослідження, в ході якого з’ясовано, що старшокласники, які виявляють високу готовність до професійного самовизначення, характеризуються вищим рівнем цілеспрямованості, але нижчими рівнями імпульсивності та тривожності.