Як написати вступ до курсової роботи
Вступ до курсової роботи – короткий виклад суті роботи з висвітленням основних моментів щодо її змісту, результатів та напрямку роботи.
“Вступ” – це один із розділів курсової роботи, на який під час перевірки викладачі звертають особливу увагу, і яку не просто переглядають а практично завжди уважно читають.
Грамотно складений вступ може надалі зняти безліч питань з боку наукового керівника та членів комісії при перевірці та захисті курсової роботи, якщо в даному розділі правильно визначити область, в рамках якої проводитиметься дослідження, вибрати потрібні завдання та визначити цілі, актуальність, предмет, обєкт, методологію дослідження…
“Вступ” починають писати від розробки концепції курсової роботи на етапі опрацювання ідеї, потім він змінюється і доповнюється в процесі виконання всієї роботи. Остаточні правки та корективи у вступ вносяться вже після виконання роботи та написання висновку по курсовій роботі, тому деякі автори перед написанням роботи роблять чорнетку вступу у формі тез, а остаточний варіант даного розділу пишуть вже після готовності роботи, звертаючи увагу на правильність формулювань, ретельно зіставляючи при цьому зміст та результати дослідження.
Якщо ви пишите курсову самостійно під керівництвом куратора чи наукового керівника потрібно надати “вступ” та “зміст (план) курсової” йому на затвердження перед її виконанням. При необхідності науковий має допомогти вам з формулюванням всіх складових (Вступу), адже це визначає напрямок вашої роботи, становить фундамент курсової роботи.
У “вступі курсової” роботи не прийнято використовувати цитування, при цьому ця частина роботи передбачає 100% авторство та унікальність, навіть якщо ваша робота на 90% виконана на основі використання цитат з інших джерел та пишеться для першого курсу.
Структура вступу курсової роботи може відрізнятися залежно від спеціалізації роботи.
Вимогу до введення для конкретного навчального закладу зазвичай описують у методичних рекомендаціях, тому перед та після виконання роботи необхідно уважно ознайомитись з ними та оформити все згідно із заданими стандартами.
Найчастіше “Вступ курсової” включає:
- актуальність,
- ступінь вивченості теми (хто досліджував цю проблематику),
- опис бібліографії та роботи яких авторів використовувалися і взяті за основу,
- в рамках якої концепції чи парадигми виконувалася робота, проблематика,
- методологія,
- мета роботи ,
- завдання,
- опис об’єкта та предмета дослідження,
- а також для деяких дисциплін необхідне формулювання гіпотези.
Структурні елементи ВСТУПУ курсової роботи:
Актуальність
Це важливість досліджуваної теми та проблематики. В актуальності найголовніше обґрунтувати, чому ця тема варта вивчення, наскільки важливі результати дослідження, де і ким вони можуть використовуватися (теоретична та практична значимість).
Мета роботи
Це те, чого ми прагнутимемо при написанні нашої наукової праці. Цілі не повинні суперечити завданням і відповідати сукупності завдань. Залежно від характеру роботи, метою може бути: вивчити проблематику, систематизувати, зіставити наукові концепції, що вивчаються, або думки, розробити методику, перевірити гіпотезу.
Завдання дослідження
Це те, за допомогою чого можна досягти мети, тому завдання та цілі повинні співвідноситися. Зазвичай виділяють близько 4-6 завдань: 2 теоретичної спрямованості, наприклад, вивчити…, зіставити…, і 2 практичної – розробити…, проаналізувати…
Для того щоб правильно виділити завдання можна розписати всілякі завдання, далі поєднати схожі з наступним виділенням основних. У завданнях можна написати, що нового можете запропонувати за рішенням проблематики, що вивчається, які способи краще вибрати і на підставі чого можна розробити свої рекомендації виходячи з виконаної роботи.
Об’єкт і предмет дослідження.
У цих поняттях плутаються багато студентів, та й викладачі, буває, теж, тому після написання роботи краще зайвий раз перевірити у тлумачного викладача, чи правильно вони визначені у вашій роботі.
Предмет (приватне, конкретне поняття, що вивчається в рамках об’єкта дослідження) – це те, що саме вивчають у роботі, наприклад, предметом може бути процес або частина системи, що вивчається (об’єкта), найчастіше предмет відноситься до ключового слова в темі.
Об’єкт (загальне поняття, що вивчається) – це система або середовище в якій вивчається предмет дослідження. У межах одного об’єкта можна вивчати кілька предметів. Визначення об’єкта та предмета відбувається виходячи з аналізу змісту теми курсової роботи. Залежно від чіткості формулювання теми можуть бути різні варіації об’єктів та предметів у рамках курсової теми. Буває так, що після написання курсової роботи викладачі рекомендують підкоригувати тему роботи або об’єкт і предмет, враховуючи те, що робота в процесі написання пішла в інше русло. Це ще допустимо з курсової, але з дипломної таке вже не пройде.
Приклад вступу у курсовых робіт з різних предметів
Приклад ВСТУПУ до курсової роботи з права (правознавства)
на тему: «ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ.
Ступінь наукового дослідження тематики органів управління Національного банку України, вважаємо, залишається недостатнім. Серед провідних вітчизняних дослідників відзначимо тут: О.В. Запотоцьку, О.В. Лещенко, І.М. Мазур, А.М. Мороза, М.Ф. Пуховкіну, М.С. Щеглюк. Водночас залишається не повною мірою дослідженим і навіть дискусійними функції Національного банку України, його структура, а також найменшою мірою – окреслення діяльності Центрального апарату – департаментів, управлінь та відділів. У тому числі, на ці аспекти нами буде звернена посилена увага.
Метою дослідження є визначити місце Національного банку України в системі органів публічного управління, його функції та структуру, а також надати характеристику органам управління центрального банку держави.
Зазначена мета розкривається в наступних завданнях дослідження:
1) з’ясувати поняття та місце Національного банку України в системі публічного управління;
2) визначити функції та структуру Національного банку України;
3) окреслити правовий статус Ради Національного банку України;
4) провести аналіз статусу Правління Національного банку України;
5) з’ясувати особливості правового статусу Голови Національного банку
України як керівника його Правління;
6) надати характеристику департаментам, управлінням та відділам Національного банку України, визначити їх функції.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері організації та функціонування центральних банків держав.
У свою чергу, предмет нашого дослідження – органи управління Національного банку України.
Методи дослідження. Задля повного та ефективного розгляду визначених у плані роботи питань автор використовував наступні методи дослідження: аналізу та синтезу, узагальнення, структурно-системний, формально-логічний, формально-правовий, порівняльний та інші.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, які вміщують шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел (усього 30 позицій).
Приклад ВСТУПУ до курсової роботи по педагогіці
На тему: Розвиток творчого мислення дітей старшого дошкільного віку засобами казки.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що для нашої епохи характерні швидкоплинні інформаційні потоки і науково-технічний прорив. Це вимагає від сучасної людини не стандартних, типових дій, а стрімкої адаптації до нових умов, мобільності, гнучкості мислення, творчого підходу до вирішення різноманітних завдань. У будь-якій сфері життя здатність придумати, створити щось нове є одним з ключових критеріїв затребуваності людини.Інтерес до питання розвитку творчого мислення як інструменту, необхідного для розвитку особистості, виявляли і виявляють вітчизняні і зарубіжні дослідники. Психологи розглядають творче мислення не тільки як ключ до розуміння людини і її потенціалу, здібностей в області мистецтва і областей, безпосередньо пов’язаних з творчістю, а й як потенціал в інших сферах життя. І, очевидно, що дані перетворення в суспільстві ставлять перед педагогами завдання формування творчо активної особистості, із здатністю нетипово і ефективно вирішувати проблеми, що виникають, мислити креативно в будьякій життєвій ситуації.Здатність творчо мислити розвивається у дитини в дошкільному віці і впливає на подальшу успішність у шкільному навчанні та дорослому житті. Дошкільний вік є сензитивним, тому цілеспрямовано розвивати творче мислення можна починати в цьому віці. Це підкреслює актуальність проблеми розвитку творчого мислення дітей дошкільного віку.Проблема творчого мислення висвітлена в багатьох наукових дослідженнях. У вітчизняній психології питаннями творчого мислення займалися такі вчені, як Д. Богоявленська, Л. Виготський, Є. Ільїн, Я. Пономарьов, А. Матюшкін, Е. Тунік, В. Гагай і ін. Серед зарубіжних психологів і дослідників, що вивчають проблему особливостей і розвитку творчого мислення, можна виділити Дж. Гілфорда, Е. Торренса, К. Тейлора, Г. Грубера і ін. Е. Торранс прирівнював поняття творчого мислення до поняття креативність, вважаючи, що вона пов’язана з процесом вирішення проблеми. Розглядаючи творче мислення як природний процес, який породжується сильною потребою людини в знятті напруги, що виникає в ситуації невизначеності або незавершеності, Е. Торранс припускав можливість виявляти як здібності до творчості, так і умови, які супроводжують і стимулюють цей процес, а також оцінювати його продукти (результати).Дитячі психологи рекомендують особливу увагу звернути на розвиток творчого мислення у дітей дошкільного віку, оскільки сформоване в цьому віці воно значно полегшує процес вирішення навіть найскладніших завдань, які ставить життя. Тому так важливо почати розвивати творче мислення ще в дошкільному віці, бо саме в цьому віці закладається психологічна основа для творчого мислення, розвиваються фантазія, уява, допитливість, дитина вчиться спостерігати, аналізувати, порівнювати і узагальнювати факти. Починають формуватися інтереси, схильності і потреби, що лежать в основі творчої діяльності. Задатки креативності властиві будь-якій нормальній дитині, необхідно тільки зуміти їх розкрити і розвинути. Однак, діти старшого дошкільного віку відвідують заклади дошкільної освіти, де педагоги застосовують традиційні форми навчання та виховання і намагаються надати готові рішення, та навчити шаблонно вирішувати будь-яке завдання. Також, в старшому дошкільному віці зменшується використання казки, педагоги зазвичай практикують підготовку до школи в стандартному форматі занять. При цьому величезний потенціал казки в розвитку дитини не використовується, що і зумовило актуальність обраної теми курсового
дослідження.Об’єкт дослідження: творче мислення дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження: формування творчого мислення дітей старшого дошкільного віку засобами казки.
Мета дослідження: здійснити теоретичний аналіз та емпіричне дослідження ефективності застосування засобів казки для розвитку творчого мислення дітей старшого дошкільного віку.
Завдання дослідження:
1. проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми
дослідження;
2. розробити етапи та підібрати методики для емпіричної частини
курсової роботи;
3. визначити вихідний рівень творчого мислення у дітей старшого
дошкільного віку;
4. розробити програму розвитку творчого мислення засобами казки та
апробувати її;
5. провести діагностичне дослідження контрольного етапу для визначення
ефективності розробленої програми.
Методи дослідження: теоретичні — аналіз психолого-педагогічної літератури; емпіричні — діагностика творчого мислення, формувальний експеримент з розвитку творчого мислення у дітей старшого дошкільного віку, кількісний і якісний аналіз результатів діагностики творчого мислення дітей старшого дошкільного віку з використанням наступної методики: тест креативності Вільямса.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблена програма розвитку творчого мислення дітей старшого дошкільного віку може бути застосована в практиці закладів дошкільної освіти.
Структура курсової роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел,
додатків.
Приклад ВСТУПУ курсової роботи з психології
Тема: Вплив особистісних характеристик до вибору професії у старшому шкільному віці
Слід при цьому зауважити, що професійне самовизначення – не одномоментний акт, а складний і тривалий процес, що охоплює значний період життя. Його ефективність, як правило, визначається ступенем погодженості психологічних можливостей людини зі змістом і вимогами професійної діяльності, а також сформованістю в особистості здатності адаптуватися до соціально-економічних умов, що змінюються, у зв’язку з розвитком своєї професійної кар’єри. Основи професійного самовизначення закладаються ще у дошкільному дитинстві, але готовність до такого самовизначення є надбанням власне раннього юнацького віку. Також цей процес може тривати і надалі, в молодості та вже в дорослому віці.
Тому впродовж багатьох десятиріч у полі уваги педагогів та психологів залишається питання сприяння ефективній професійній орієнтації випускників закладів загальної середньої освіти, допомога у їх професійному самовизначенні. На сьогодні залишається недостатньо вивченим аспектом даної проблеми – визначення тих особистісних якостей, які сприяють чи заважають вдалому професійному самовизначенню особистості.Тому тема нашого дослідження «Вплив особистісних характеристик до вибору професії у старшому шкільному віці» є актуальною як точки зору науки, так і виходячи з потреб психолого-педагогічної практики.
Методологічні та теоретичні основи дослідження склали:
положення Е.Ф.Зеєра, Є.О.Клімова про професійне становлення фахівців, ідеї О.М. Коропецької, Р.С. Кулакова, Н.С. Пряжникова про професійну орієнтацію та професійне самовизначення, дослідження особливостей професійного самовизначення та вибору професії у старшому шкільному віці Ю.О. Бохонкової, К.Гордійчук, І.М. Мачуської, Л.П. Федоренко та ін..
Об’єктом дослідження є професійне самовизначення юнаків.
Предмет дослідження – вплив особистісних характеристик на вибір професії у старшому шкільному віці.
Мета нашого дослідження полягає у виявленні особливостей впливу особистісних характеристик на вибір професії у старшому шкільному віці.
Відповідно до предмету та мети дослідження було запропоновано таку гіпотезу: особистісні характеристики можуть як сприяти, так і перешкоджати формуванню готовності до вибору професії у старшому шкільному віці.
Для реалізації поставленої мети були визначені такі завдання:
1. Розглянути психологічні особливості дітей старшого шкільного віку.
2. Проаналізувати сутність професійного самовизначення як психологічного новоутворення раннього юнацького віку.
3. Визначити психологічні чинники, що впливають на вибір професії у старшому шкільному віці.
4. Емпірично дослідити вплив особистісних характеристик на вибір професії у старшому шкільному віці.Реалізація завдань дослідження здійснена за допомогою комплексу методів: теоретичних – теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів з наукових літературних джерел; емпіричних – авторська анкета на визначення готовності до вибору професії, тест «Рівень цілеспрямованості», методика визначення імпульсивності В.А. Лосенкова, шкала особистісної тривожності Ч.Д.Спілбергера-Ю.Л.Ханіна; методів математичної статистики – пошук відсоткового значення, середнього арифметичного.
Дослідницька робота виконувалась на базі закладу загальної середньої освіти.
Дослідження проводилося впродовж 2020-2021 рр., ним було охоплено 38 учнів старших класів.
Достовірність та надійність одержаних результатів і обґрунтованість висновків забезпечувалися всебічним теоретичним аналізом проблеми, відповідністю методів меті, завданням дослідження, використанням стандартизованих методик, валідність і надійність яких доведена, репрезентативністю вибірки досліджуваних, поєднанням якісного та кількісного аналізу результатів дослідження, математико-статистичною обробкою експериментальних даних.Теоретичне значення та наукова новизна дослідження полягають у поглибленні уявлень про сутність поняття «професійне самовизначення особистості», визначено особливості професійного самовизначення у ранньому юнацькому віці, психологічні чинники, що впливають на вибір професії, експериментально доведено вплив особистісних характеристик на вибір професії у старшому шкільному віці.Практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для розробки нових профорієнтаційних та розвиткових тренінгів з метою сприяння вдалому вибору професії учнями старшого шкільного віку.
Структура та обсяг роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (31), додатків (5). Основний зміст роботи викладено на 50 сторінках, ілюстровано таблицями (1) та рисунками (2).
Якщо з якихось причин у вас виникнуть труднощі з написанням вступу до курсової роботи, ви можете звернутися до спеціалізованого центру, де вам допоможуть з виконанням вашої навчальної роботи.